Чиллил я однажды с пацанами, водочка текла рекой, а настроение было на высоте. И вот, наш дроп, вечный шалун и охуенный джокер, предложил мне забустить амфетамин. Я подумал пару секунд и сказал железное «Да»! Знаешь, братишка, это было как вчерашнее утро после бешеного оргазма – ты еще в тумане, но уже чувствуешь, что сегодня все будет по-новому, все будет по-особенному!
Вот мы и подъехали к месту, где должен был быть наш дроп, а он как всегда опаздывал. Ну, блять, чем тут заниматься? Начали эфедринить, ибо времени у нас было дофига. И тут я увидел его – рыжего долбаного дурачка, который сзади подкрался, словно ниндзя. Он нас немного испугал, но потом оказалось, что это было слишком зарекомендованное лицо.
Братишка, я почувствовал себя настоящим джедаем, готовым открыть весь Вселенский Кайф и обосрать его своим присутствием. Я насосал амфетамином, словно чертенок, и стал летать, витая в облаках безумия и безграничных мыслей. Время замедлилось, и я раскрыл все свои потаенные желания и мечты, словно экстрасенс проникал в самые глубины их сути. Моя душа и тело проникли в симбиоз с этой химией, и я почувствовал, что стал настоящей наркоманской блядью, готовой отдаться этому дьявольскому трипчику до самого конца.
Дни и ночи смешались в единое непрерывное наркотическое пиздатое опьянение. Я пропускал службу, я пускал по трубам все свои обязанности, я плющил себя, отдаваясь этому дьявольскому празднику наркотического чуда. Но каждый трип должен иметь свой конец, и я его нашел – в лице начальника, бля, который меня выгнал из армии!
Теперь я брожу по улицам, как пидоран, ищу новый дроп, новый синтетический каннабиноид, чтобы забыть, что меня выгнали из армии. Видишь ли, братишка, наркотики – это гребаное проклятие, которое неотвратимо влечет тебя в мир самоуничтожения и безысходности. Но я ведь продолжаю дрочиться на этот адский трипчик, потому что без него жизнь мне кажется настоящей хуйней, лишенной смысла.
Теперь я снимаю продажные площадки, продавая все, что у меня осталось, чтобы купить следующую порцию наркоты. Мне похуй на все, что было и что будет. Моя жизнь – одно большое наркоманское говно. И я понял, что здесь нет места для меня, в этом мире слабаков и бездушных сукиных сыновей. Я – наркоман, я закон и порок, одновременно жертва и их чертова поклонница.
Так что, братишка, помни – наркотики могут заманить вас в свое плотное объятие, но вылезти из этого грязного говнища будет невероятно сложно. Хотел бы я вернуться в армию? Да похуй, там только мешали моему наркоманскому хейту течь в своем пристрастном выбросе эйфории. Теперь жизнь от меня ускользает, как пьяная шлюха, и я брожу по этим улицам, употребляя все, что попало под руку. Возможно, однажды я укутаюсь в свое наркотическое одеяло и коснусь нижней черты, но это будет уже не так важно.
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?